Щойно повернулась з костьолу Найсвятішого Спасителя в Варшаві і одразу показую, що я там бачила:



  
                

Вівтар і монстранцію(місце де вкладають Пресвяте Тіло Ісуса Христа) виконано з бурштину(янтар), кришталю, титану, срібла і золота.
Фотографувати всю цю красу дуже важко (я ж не тямлю як це правильно зробити).
Виконав це чудо бурштинник з Гданська Маріуш Драпіковський. Ще два дні воно буде в цьому храмі, а потім помандрує до Єрусалиму, заглянувши до Німеччини і Італії. Місце призначення цього вівтаря знаходиться в підземелях IV зупинки Хрестної Дороги в Єрусалимі.

   Така собі набережна. Як глянете на карту, то побачите річку Стару Мотлаву(Stara Motława). Всі ці будинки на її берегах.


Будинок біля філармонії. Виглядає як готель. До нього ми не дотопали, бо часу не вистачило. На карті міста написано, що то Королівські Комори. Всяке добро там тримають. Мабудь?

 
Філармонія.

     

"Журавель" з 1444 року. Всяке в ньому було: і комора і в'язниця. 

В травні були ми з чоловіком в Бидгощі на міжнародному ярмарку водноканалізаційного приладдя. Чоловік ходив то все роздивлявся, слухав якісь конференції, а я сиділа на траві під деревами і вишивала хрестиком.
А потім ми поїхали в Старе Місто і побачили ось таке:

                                    Ратуша.

Будинки на Ринку.   

Костел Фарни - Храм Матері Божої Гарної Любові.

Головний вівтар.

В цьому будинку знаходиться музей історії міста.

Пам'ятник вступу Польщі до ЄС.

Набережна.

Базар.

Сподобався...

Двері моїх мрій. В мріях вони і залишаться....

  
 
                                 

    На ринку книжок з психології з'явилась праця голландського психолога, яка розвіює міф про невідворотність гомосексуалізму. Виявляється, що гомосексуальні схильності це однак сексуальне збочення.
    Gerard Aardweg (Герард Ардвег) має тридцятирічний досвід в лікуванні людей з гомосексуальними проблемами. Доктор Aardweg говорить, що гомосексуалізм це прояв специфічної невротичної особистості. Досліди на близнюках довели, що гомосексуалізм не зумовлений генетично. А його невідворотність - це лише міф, котрий немає підстав. Тож треба його лікувати, так як лікують інші депресії, фобії, чи інші сексуальні аномалії.
    Гомосексуальну поведінку набувають частіше всього у підлітковому віці. У більшості гомосексуалістів погані стосунки з батьком або матір"ю, або і з обома батьками одночасно. До цього доходять проблеми з акцептацією ровесниками. Контакт з гомосексуальною людиною може бути ще однією з причин. Серед причин гомосексуалізму Aardweg відзначає також тенденцію до жаління себе і побудови ілюзії на свою тему і оточуючого середовища - інфантильність.
    Егоцентризм це ідеальне середовище для гомосексуальних почутів. Отож, гомосексуальне кохання це не любов, а лише нарцистичне еротичне прагнення. "Гомосексуаліст не шукає іншої особистості, а лише сповнення своїх фантазій" - пише Аardweg. Гомосексуальна пара це дві "бідолахи", що клопочуться лише кожна про себе. Саме тому вони так часто змінюють партнерів.
    Аardweg вважає, що щоб почати лікування, то треба знову відкрити стару правду, таку як хоробрість, щирість, терпеливість, дистанс до себе і почуття гумору. Терапія триває близько п'яти років. Починається щирим діагнозом свого стану, що веде до самопізнання. А потім треба щодня відновлювати вже прийняте рішення про зміну свого життя (як роблять це тверезі алкоголіки). Самодисципліна, покора і здорова самоакцептація - це наступні елементи терапії.
    То, може варто не захоплюватись "коханням" двох душ однієї статі, а скористатись досвідом голландського психолога і не побиватись над "переслідуванням" гомосексуальних меншин і невідворотності їхньої долі?